Висвітлено теоретичні та практичні проблеми процесу формування інституту парламентаризму за умов конкурентного політичного процесу. Парламент розглянуто як динамічно-діалектичну модель, яка діє на основі теорії рівноваги як центр зіткнення інтересів і думок, результатом чого є формування оптимальної державної політики. Визначено, що одним із головних аспектів діяльності парламенту є раціоналізм, який забезпечує політичну рівновагу та стабільність, але не є безумовним показником демократичності суспільтсва та публічності й прозорості державної влади. Обгрунтовано, що адекватною моделлю парламентської системи для українського суспільства є модель, в якій відсутній пріоритет прламенту як такого над іншими інститутами влади. Зазначено, що діяльність парламенту, як і будь-якого іншого органу державної влади, повинна бути спрямована лише на допомогу та підтримку життєдіяльності суспільства, а не на протиборство з іншими гілками влади.